top of page
kartinka_do_m.r-rankovoji_g-360x206.jpg

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1477672589.gif
1477672589.gif
1477672589.gif

Організація прогулянки з дітьми раннього віку в ЗДО

У режимі дня дошкільного закладу передбачаються дві прогулянки: у першій половині дня та у другій. Під час прогулянки повною мірою  повинні реалізовуватися освітньо-виховні завдання.

  • Оздоровлення дітей.

  • Фізичний розвиток.

  • Розвиток самостійності.

  • Розширення кругозору.

  • Ознайомлення з навколишнім світом.

  • Виховання естетичних почуттів, культури поведінки.

Педагог сприяє розвитку у дітей елементарних природно - наукових уявлень про фізичні властивості навколишнього світу, формуванню географічних знань (відповідно до  вікових можливостей) і екологічної культури, емоційно позитивного відношення до живої і неживої природи.

З метою успішної реалізації перерахованих вище завдань необхідно ретельне перспективне планування цього режимного моменту.

При плануванні прогулянки вихователь повинен враховувати безліч різноманітних факторів: погодні умови, вік і контингент дітей, наявність інвентарю та  відповідного обладнання, і багато чого іншого.

Структуру прогулянки умовно можна представити в такий спосіб:

  • спостереження;

  • трудова діяльність дітей;

  • рухливі ігри;

  • індивідуальна робота дітьми;

  • самостійна діяльність дітей;

  • індивідуальні бесіди з дітьми;

  • організація самостійної діяльності дітей;

  • індивідуальна робота з дітьми (розвиток мови, пізнавальний розвиток).


Різновиди прогулянок:

  • Типова - максимально вільна діяльність дітей (максимум атрибутів).

  • Комбінування: цільова прогулянка і самостійна діяльність.

  • Прогулянка - екскурсія - похід.

  • Спортивні естафети.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ   Спостереження - це в першу чергу спостереження за сезонними явищами в живій і неживій природі. Важливо закріплювати знання дітей про те, що ці зміни впливають на життя тварин і людини, навчити робити висновки про взаємозв'язки різних природних явищ. Переважно планувати спостереження на прогулянці по днях тижня.

Спостереження розвиває допитливість. Вихователь підтримує інтерес дітей до прикмет пори року, задає запитання, які націлюють увагу дитини та спонукують їх до подальших спостережень. Отримані спостереження можна закріпити наступними замальовками, складанням розповідей. На літній, весняній, зимовій, осінній прогулянці педагоги періодично звертають увагу дітей на колірну гаму дерев.

Використання віршів на певну тему при спостереженнях і розглядання допомагає підсилити враження дітей від прогулянки.

Вірші про природу, загадки, народні прикмети й прислів'я - всі ці нехитрі словесні прийоми дозволяють зробити прогулянку більше емоційної, направити спостереження дітей у потрібне русло.

ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ   Дітей залучають до збору насіння квітів на клумбі, осіннього листя для гербарію та прикраси групової кімнати, пересаджуванню квітів із клумби у горщики для куточка природи, прибирання на прогулянковому та спортивному майданчиках. 

Для успішного вирішення завдань щодо розвитку самостійності і акуратності, прищепленню працьовитості дуже важливо правильно підібрати дитячий інвентар: граблі, лопатки, совки, відра, візочки. Велике значення при організації праці з дітьми на прогулянці має емоційне відношення до справи, що задає вихователь ще до початку роботи. Не завжди сама робота буде цікавити дітей, іноді їх залучає мета, поставлена вихователем, а під час виконання роботи захоплюють спільність інтересів, злагодженість, змагання тощо.

Не менш важливо створити правильну мотивацію, пояснити, чому необхідно зробити цю роботу саме сьогодні і саме таким способом. Дітей старшої групи варто підводити до розуміння того, що потрібно робити не тільки цікаву роботу, але й необхідно урізноманітнити діяльність, вихователь може запропонувати дітям відгадати загадки.

Щоб правильно керувати спостереженнями та трудовою діяльністю дітей на прогулянці, вихователь повинен поповнювати свої знання про рослини і тварин, володіти практичними вміннями та навичками в цій області, а також методикою проведення спостережень, екскурсій, організації праці дітей дошкільного віку.

РУХЛИВІ ІГРИ  Рухливі ігри плануються і проводяться вихователем самостійно, з урахуванням побажань дітей. Вони можуть бути досить різноманітні, тому щоб уникнути монотонності доцільно спланувати рухливі ігри по днях тижня з урахування пори року. Таке планування дозволяє врахувати інтереси кожної дитини, повністю охопити програмний матеріал рухливих ігор, організувати діяльність вихователя. Обов'язково дві рухливих ігри.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА   Індивідуальна робота на прогулянці теж ретельно планується. При цьому враховуються рекомендації вузьких фахівців. Важливо, щоб дитина, з якою ведеться індивідуальна робота, розуміла її необхідність і охоче виконувала запропоновані завдання.

САМОСТІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ       Самостійна діяльність дітей на прогулянці також має потребує грамотного керівництва. Вихователь може запропонувати дітям організувати сюжетно - рольову або рухливу гру, цікаві завдання, іграшки або інвентар для праці й т.п. Необхідний постійний контроль за самостійною діяльністю дітей.

Як театр починається з вішалки, так і прогулянка починається з роздягальні. Важливим фактором, що впливає на здоров'я дитини, є її одяг. Педагогічний колектив ДНЗ повинен проводити бесіди з батьками по цьому питанню щодо одягу та взуття дитини. Одяг і взуття дитини повинні підходити за розміром, не стискати рухи, бути з натуральних матеріалів і відповідати температурному режиму й погоді. У протилежному випадку можливі перегрів або переохолодження дитячого організму, різні поранення шкіри, травми.

Важливим моментом в одяганні дітей на прогулянку є одночасність і послідовність, тобто діти повинні одягатися по можливості одночасно, щоб чекаючи, не спітніти. Педагоги широко використовують метод змагання, заохочення, а також роздільне вдягання з використанням загадок і приказок. Наприклад, загадується загадка про який-небудь елемент одягу, і ті діти, хто відгадав, повинні швидко і мовчки його надягти. Навіть ті діти, які не відгадали загадку, дивлячись на своїх друзів, швидко одягаються, щоб не бути останніми. Таким чином, дитина не тільки готується до виходу на прогулянку, але й розвиває фантазію, спритність.

Звертаючи увагу на кожну дитину, вихователь постійно повинен тримати в полі зору всіх дітей: вчасно запобігти виникаючому конфлікту, похвалити тих, хто за власною ініціативою навів порядок у шафі та роздягальні. Так створюються гарні умови для всебічного розвитку та виховання дітей на прогулянці.

Прогулянки будуть радісними, цікавими, пізнавальними і досягнуть мети за умови, якщо вихователь зуміє зацікавити та збагатити знання дітей. Дошкільники з величезною зацікавленістю  дивляться у навколишній світ, але бачать далеко не всі, іноді навіть не помічають головного. А якщо справжній вихователь, що дивується разом з ними, учить не тільки дивитися, але й бачити, діти захочуть довідатися більше.

Методичні рекомендації щодо організації дитячих свят в дошкільних навчальних закладах

 

Свята, які проводяться в дошкільних навчальних закладах, повинні духовно і культурно збагачувати маленьку особистість, сприяти її успішній соціалізації, широко відкривати їй особливості і традиції рідного та інших народів, розширювати знання дитини про саму себе і про навколишній світ.

Організоване дитяче свято має забезпечити формування у дітей вміння реагувати на прояви естетичного в мистецтві та житті, розуміти засоби художньої виразності різних видів мистецтва та вміти застосовувати їх у самостійній діяльності, проявляти ініціативу, творчість, отримувати насолоду від участі у святковому заході.

З метою формування готовності педагогів (музичних керівників, вихователів, інших спеціалістів) до ефективної організації дитячих свят, практичної реалізації форм та методів організації дозвіллєвої діяльності взагалі і дитячого свята зокрема,

РЕКОМЕНДУЄМО:

• При організації дозвіллєвої діяльності обов'язково враховувати вікові та психологічні особливості дітей різних вікових категорій. Оптимальна тривалість святкових заходів для дітей молодшого віку – 40-50 хв, для старшого віку – 50-60хв.

• Кожен сценарій свята розробляється творчою групою працівників ДНЗ для конкретної групи дітей з урахуванням потенціалу музичного керівника, фізінструктора, вихователів та батьків вихованців.

• Організуючим і надихаючим вектором у дитячому святі повинні бути:

- яскраве і змістовне оформлення святкової зали;

- святкові костюми чи їх елементи для театралізації та рольових епізодів: у цей день діти обов'язково мають бути вдягнуті святково (хлопчики – білі сорочки, колготки або шкарпетки, чорні шорти або штанці, галстук або «метелик», дівчатка – ошатне платтячко). Залежно від свята і виконуваної ролі чи функцій у дітей можуть бути і інші костюми певного персонажа. Якщо діти мають перевдягатися під час свята, потрібно забезпечити для цього асистентів з числа вільних дорослих.

- художній літературний матеріал, що потребує виразного читання;

- музичний матеріал;

- ігровий матеріал разом з методичним інструментарієм (ігровий реквізит, атрибутика, призи тощо).

• В підготовці та проведенні свята повинні брати участь усі діти. Не можна допускати ситуацій, коли одні діти, здібності яких дещо ширше розкрилися на цей час, будуть перевантажуватись, а решта залишаться виключеними з активних діячів на святі. Педагог повинен кожному знайти певну роль відповідно його нахилів та здібностей. Особливої уваги потребують діти, яким необхідний індивідуальний підхід, їх потрібно зацікавити, щоб вони впевнено почували себе в колективі і повірили у власні сили. Не можна відлучати від участі у святі дітей, які пропустили підготовку до нього.

• Певну допомогу у підготовці свята може надавати сім'я. У домашньому форматі підготовки до свята можна разом із батьками виготовляти запрошення, шити костюми, малювати святкові сюжети, які можна використати у святковому вернісажі, випустити плакат – оголошення або яскраву афішу тощо.

• Репетиції масових номерів (пісень, танців, музичних ігор, інсценувань), як правило, проводяться на музичних заняттях, а творчих груп – на спеціальних заняттях у ІІ половину дня з тривалістю 10-15 хв.

• Готовність свята в цілому перевіряється на генеральній репетиції, яка проводиться не пізніше, ніж за тиждень до свята. Неприпустимими є багаторазові масові репетиції повного ходу свята.

Після цього можуть вноситись корективи і викристалізовуватись кінцевий варіант сценарію свята. При цьому варто пам'ятати про те, що діти не повинні побачити все свято в цілому, почути всі тексти, бути посвячені у сюрпризний момент, знати всі ігри, включені у святкову програму.

• Особливе місце на етапі реалізації дитячого свята посідає сюрпризний момент, який розгортається у кульмінаційній зоні. Завданням сюрпризного моменту є підготовка дітей до заслуженого отримання подарунку, який має бути на кожному святі. Доречно, щоб подарунок був одним і бажаним, легко утримувався у руці дитини. Отримати подарунок дітям приємніше у святковій залі, а не в групі, подарунки мають бути однакові для всіх, в окремих випадках готують подарунки для хлопчиків і дівчаток окремо.

• Емоційний стан учасників свята викликає бажання зафіксувати окремі моменти у фото і кіно матеріалах. Але варто пам'ятати, що фотографування чи зйомка під час свята дуже заважає і навіть перешкоджає процесу святкування. Батьки мають зрозуміти: свято не подіум для індивідуальних постановочних зйомок, дитина – не учасник кастингу. Тому треба чітко визначати зону для фотографування, знімати слід без фотоспалаху.

• Для дошкільника особливої цінності набуває оприлюднення вихователем оцінки результатів його дій, праці, докладених зусиль, ініціативи тощо. Для того, щоб у дитячій пам'яті надовго утримувати світлі, радісні, яскраві враження, на які багате кожне дитяче свято, необхідно максимально використовувати їх у ситуаціях під час навчання, розвитку і виховання як у дитячому садку, так і вдома.

Святкова атмосфера, краса оформлення приміщення, вміло підібраний репертуар – все це важливі фактори естетичного виховання. Участь дітей у співах, іграх, таночках зміцнює і розвиває дитячий організм, поліпшує координацію рухів. Свята та розваги, які проводяться в дитячому садку дають малятам велику втіху та радість.

Методичні рекомендації

"Роль педагога в посиленні патріотичного виховання дошкільників" 

 

 Для підвищення якості дошкільної освіти, забезпечення її сталого розвитку педагогічні колективи дошкільних навчальних закладів мають спрямовувати свою діяльність на формування різнобічно розвиненої, духовно багатої, оптимістично та патріотично налаштованої особистості, починаючи з перших років життя дитини і завершуючи її вступом до школи.

З метою реалізації окреслених вище завдань педагогам і батькам необхідно створювати умови для накопичення дітьми першого позитивного загальнолюдського духовного досвіду через активне залучення їх до різних видів діяльності: ігрової, пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, предметно-практичної, образотворчої, музичної, рухової, театралізованої тощо.

Патріотичне виховання має інтегруватися зі змістом усіх освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти.

Предметно-розвивальне середовище групи слід збагатити наочністю яка є носієм інформації, що опосередковано впливає на формування в дошкільнят патріотичних почуттів. Основні напрями роботи з виховання патріотизму:

  1. Формувати інтерес до найближчого соціального, природного і культурного оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села, країни, традицій та звичаїв свого народу), адже виховання в дітях патріотизму та толерантності до людей різних національностей досягається активізацією емоційної сфери дошкільника на основі широкої поінформованості про історію, традиції, культуру рідного краю:

  • ознайомлювати з історією рідного міста (села);

  • запрошувати видатних особистостей рідного краю у ДНЗ для спілкування з дітьми;

  • проводити бесіди з розглядом ілюстрацій, фотографій, відео-матеріалів про сьогодення рідного краю;

  • організовувати екскурсії рідними вулицями;

  • відвідувати місцеві музеї та видатні й пам’ятні місця.

  1. Виховувати любов і повагу до найрідніших людей (мами, тата, бабусь, дідусів, братів, сестер). Приділяти увагу формуванню у дошкільників дієвих емпатійних виявів щодо близьких, адже мало розуміти, що таке доброта, турбота, вдячність, взаємодопомога, – необхідно виявляти ці почуття в повсякденні, цінувати членів своєї сім’ї й теплоту рідної домівки.

  2. Формувати усвідомлення тісного взаємозв’язку між поколіннями.

  3. Організовувати тижні сім’ї в ДНЗ.

  4. Створювати альбоми «Моя родина», «Я українець», «Наша група», «Ми різні – ми разом».

  5. Практикувати розглядання картинок, фотографій, перегляд відеофільмів про людські стосунки.

  6. Інсценувати події та явища, навчати аналізу причин й наслідків дій та вчинків людей, моделі поведінки в життєвих ситуаціях.

  7. Знаходити варіанти розв’язання морально-етичних ситуацій (дружби, товаришування).

  8. Залучати дітей до народознавства – вивчення культури, звичаїв рідного народу шляхом ознайомлення з характерними ознаками побуту українців (житло, одяг, предмети побуту, народна іграшка), народних  ремесел (гончарство, вишивка, килимарство, лозоплетіння тощо), символів (верба і калина, вінок, рушник) та ін.

  9.  Створювати в групі ДНЗ народознавчі куточки, за можливості, кімнат-музеїв.

Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою рідного краю. Акцент необхідно робити на красі, розмаїтті, багатстві й особливостях природного довкілля нашої країни, виховуючи любов до нього.

Давати уявлення про різні типи природних ландшафтів України (гори, луки, степи, ліси, водойми тощо), її специфічний рослинний і тваринний світ, визначні природні об’єкти (найбільші річки, озера, найвищі гори, природні заповідники), характерні для певної місцевості кліматичні умови тощо.

Ознайомлювати з літературними та художніми творами, що відображають різноманітність і красу природи України

Проводити роботу з формування знань назв рідного міста або села, найближчих вулиць, площ, столиці нашої Батьківщини, уявлень про її визначні місця.

Ознайомлювати з державною символікою України (прапор, герб, гімн), їх значенням і сутністю.

Надавати інформацію про людей, які прославили нашу країну (художників, композиторів, письменників, винахідників, учених, мандрівників, філософів, лікарів, спортсменів)

Звертати увагу дітей на характерні риси українського народу взагалі (миролюбність, доброзичливість, гостинність, працелюбність, творчість, мудрість тощо).

Залучати дітей до підготовки та відзначення свят народного календаря, пробуджувати в них любов до рідної землі, повагу до людей праці, інтерес до історії своєї країни.

Не менш ефективною формою освітньої роботи з патріотичного виховання дошкільників є проведення спільних з батьками заходів (проектна діяльність, свята, розваги, виставки, конкурси): «Козацькі розваги». «Ігри патріотів», «Українські страви», «Намалюй Україну» та ін.

Виховувати любов до Батьківщини, гордість за свою країну в поєднанні з формуванням доброзичливого, толерантного ставлення до культури інших народів, до кожної людини окремо, незалежно від кольору шкіри та віросповідання. Необхідно сприяти формуванню в дітей етики міжнаціонального спілкування, яка передбачає симпатію, доброзичливість, повагу до людей різних національностей, що живуть в Україні, інтерес до їхнього буття, культури, традицій і звичаїв.

Організувати фотовиставку дитячої музично-театральної діяльності  в  ДНЗ «У світі української казки».

bottom of page